Успіх козацьких родів. Кочубеї-2

     Початок

     Тож давайте я закінчу із Кочубеями. У Віктора Павловича Кочубея було 13 дітей. Щоправда восьмеро із них померли у дитинстві. Лев Вікторович Кочубей - дійсний таємний радник, учасник  придушення польського повстання примудрився одружитися на власній троюрідній племінниці Єлизаветі Васильовні Кочубей. Спочатку вони жили у Диканці, але потім навіщось переїхали  спочатку до Петербургу, а потім - до Парижу.

      Василь Вікторович Кочубей - статський радник та камергер прославився також як нумізмат та археолог. При цьому цікавили його саме грецькі міста-держави на півдні України. На жаль прожив він на світі усього 38 років і помер, залишивши по собі двох дочок. Одна з них вийшла заміж за генерала Дурново і вже її дочка стала не тільки фрейленою російської імператриці, але і дружиною останнього українського гетьмана. Друга ж вишла заміж за якогось москаля-статського радника, що заснував місто Всеволжськ.

      Михайло Вікторович Кочубей починав служити утому ж таки Кавалергардському полку, що там взагалі козацької старшини було мабуть більше, ніж москалів, але потім перейшов до служби у імператорському палаці. Там він спочатку керував імператорськими конюшнями, а потім став там завхозом (гофмаршалом) і дослужився на цій посаді до таємного радника. Жив у Парижі, де одружився із якоюсь француженкою. Їхні діти стали багато ким і багато із ким породичалися.

      Сергій Вікторович Кочубей жив простим життям простого російського графа та статського радника. Створював акціонерні товариства. Отримав держзамовлення на будівництво заводу із виготовлення рейок, але продав це замовлення англійцю Джону Юзу. І той на узятій у Кочубея в концесію землі побудував металургійний завод, навколо якого виросле робітниче поселення Юзівка. Вже після смерті Юза поселення його імені змінило назву спочатку на Сталіно, а потім - на Донецьк. Так-так "русскій город Донєцк" побудований англійцем на землі, яку він узяв у концесію у українського козака кримськотатарського походження. До речи про національну гордість. Сергій і Василь Кочубеї одружилися на дочках (рідній та нерідній) Олександра Бенкендорфа, графа, генерала від кавалерії, героя війни 1812 року. І так далі і тому подібне... Кочубеї одружуються із Бенкендорфами, а зветься це уже російським дворянством...

     Серед дітей Сергія Кочубея слід відзначити його сина Віктора, що примудрився після служби у кавалергардському полку і адютантства у майбутнього останнього російського імператора примудрявся наряджатися на костюмованих балах не ким-небудь, а запорізьким полковником.

     Що ж до Наталі Вікторівни Кочубей, то у неї тривалий час був закоханий дехто Олександр Пушкін, але зрештою вийшла заміж вона за іншого Олександра - Строганова, графа та генерала, помічника міністра внутрішніх справ. Але російський поет про неї не забув і написав поему "Мазепа" про життя її предків. Хоча не факт, що намагався при цьому сподобатися він їй, а не її батьку, чи комусь із дядьків, про яких - нижче. Ну а один із синів Наталі, у свою чергу примудрився одружитися моргантичним шлюбом із великою княжною, тобто фактично стати членом імператорської родини.

     Але давайте повернемося до Василя Васильовича Кочубея. Василів Васильовичів Кочубеїв було дуже багато і у них можна легко заплутатися. Але нас цікавить рідний дядько Віктора Павловича Кочубея. Був він статським радником і також мав сина  Василя Васильовича Кочубея. Той дослужився до звання генерал-майора і мав п'ятьох дітей: Василя, Дем'яна, Олександра, Аркадія та Олену. Василь брав участь у кількох війнах та дослужився на військовій службі до полковника, а на цивільній - до таємного радника. Його син Леонтій став депутатом Державної думи, а дочка - композитором і, як вже було сказано, вийшла заміж за представника іншої гілки Кочубеїв.

    Дем'ян став сенатором та дійсним таємним радником. Олександр - також, просував на державному рівні звільнення селян від кріпацтва. Що ж до Аркадія, то ви будете сміятися, але він також був дійсним таємним радником, сенатором, а до того ж ще й камергером. У Аркадія було чимало дітей,  багато із яких було успішними, але найцікавішим серед них був Петро Аркадійович Кочубей - хімік та мінералог, засновник музею прикладних знань, голова Російського мінералогічного товариства, член Академії наук. Його син - Василь одружився на своїй далекій родичці - Варварі Кочубей.

    І ось у цій родині народився черговий Василь Васильович Кочубей. Як і багато інших Василів Васильовичів Кочубеїв він обрав шлях військогого. Служив  у Кавалергардському полку. Перша світова звела його із сусідом - Павлом Петровичем Скоропадським, ад'ютантом якого він невдовзі став. І з Скоропадським Кочубей пройшов усю історію встановлення і падіння української держави. А помер вже у 70-х роках у Німеччині. Така ось історія Кочубеїв - від Хмельницького до Скоропадського.